Розмір та облік допомоги на поховання багато в чому залежить від джерела коштів на його виплату. Керуючись чинним законодавством, можна визначити кілька варіантів виплати допомоги на поховання:
1. Гарантоване державою рахунок коштів соціального страхування:
а) для застрахованої особи;
б) для незастрахованої особи.
2. На розсуд юридичних та фізичних осіб за їх рахунок.
Розглянемо особливості виплат цих посібників.
Основним документом, який визначає правові, організаційні та фінансові засади загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян у разі смерті, є Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 р. N 2240-III (далі – Закон N 2240).
Відповідно до ст.45 Закону N 2240 допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів її сім’ї, які перебували на її утриманні:
– Дружини (чоловіка);
– дітей, братів, сестер або онуків, які не досягли 18 років або старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно -технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років;
– Батька, матері;
– Дідуся або бабусі по прямій лінії спорідненості.
При цьому не вважаються членами сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, які мали самостійне джерело коштів для існування (отримували заробітну плату, пенсію та ін.).
Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним або фізичним особам, які здійснили поховання. Відповідно до п.46 Закону N 2240 допомога на поховання застрахованій особі або особі, яка перебувала на його утриманні, надається у розмірі, встановленому Правлінням Фонду, але не меншим за прожитковий мінімум, встановлений законом. У свою чергу ст.5 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. N 2213-III обмежує цю суму 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Зазначимо, що постановою Правління Фонду страхування від непрацездатності “Про розміри допомоги з загальнообов’язкового державного страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 24.12.2001 р. N 49 з 1 січня 2002 року встановлено розмір допомоги призначення та надання якого здійснюється за основним місцем роботи застрахованої особи, у сумі 200 грн.
Крім того, листом Фонду страхування від непрацездатності від 09.11.2001 р. N 04-04-821 роз’яснювалося, що виплату допомоги за місцем роботи за сумісництвом на підставі довідки про невиплату допомоги за основним місцем роботи не передбачено.
Підпунктом 6.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від 26.06.2001 р. N 16, встановлені строки виплати допомоги на поховання – не пізніше дня, наступного за.
Допомога на поховання застрахованої особи призначається сім’ї померлої або особі, яка здійснила поховання, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів цивільного стану. А допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть та довідку з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про розмір допомоги на поховання” від 27.12.2001 р. N 1753 (далі – постанова N 1753) передбачає таке:
1. У разі смерті аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу І-ІV рівня акредитації очної форми навчання, учня професійно-технічного навчального закладу надається допомога на поховання у розмірі 150 грн., якщо померла особа не перебувала на утриманні особи, застрахованого у системі загальнообов’язкового державного страхування. У такому ж розмірі надається допомога на поховання особи, яка перебувала на утриманні вказаних осіб. Допомога надається за рахунок коштів місцевого бюджету за місцем проживання сім’ї померлого або особи, яка здійснила поховання.
2. У разі смерті пенсіонера надається допомога на поховання у розмірі двомісячної пенсії померлого, але не менше ніж 150 грн., за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія.
3. У разі смерті особи, яка не належить до зазначених категорій та не застрахована у системі загальнообов’язкового державного страхування, допомога надається за рішенням місцевої державної адміністрації або виконкому ради з урахуванням матеріального становища цієї особи у розмірі до 150 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.
Необхідно врахувати, що якщо середньомісячний сукупний дохід (розрахований відповідно до Методики розрахунку сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.07.99 р. за N 470/3763) за шість календарних місяців на одного члена сім’ї померлого середньомісячний дохід за цей же період особи, яка здійснила поховання, не перевищувала 65 грн., то, крім допомоги, передбаченої постановою N 1753, сім’ї померлої або зазначеної особи надається додаткова грошова допомога на поховання у розмірі 90 грн за рахунок коштів, з яких надавалася посібник на поховання (основне).
Допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України у разі безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку та виплачується через банківські установи. У разі смерті безробітного здійснюється також виплата недоотриманої суми матеріального забезпечення. При цьому допомога на поховання та недоотримана сума матеріального забезпечення у разі безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення за ним надійшло не пізніше шести місяців після смерті.
Підприємство може за рахунок власних коштів виплатити одноразову допомогу на поховання. Розмір такої допомоги не обмежується і не вимагає наявності трудових відносин між померлою та особою, яка здійснює виплату.
Відповідно до абз.”а” п.1 ст.5 Декрету N 13-92 суму допомоги, що виплачується у зв’язку з похованням, не включають до сукупного оподатковуваного доходу громадян незалежно від джерела виплати. Таким чином, прибутковий податок із сум будь-якої допомоги на поховання утримувати не потрібно, незалежно від того, за чий рахунок вона виплачується (фонду непрацездатності або підприємства).
Допомога, виплачена за рахунок коштів Фонду непрацездатності, на валові витрати не впливає, оскільки зараховується до сплати страхових внесків. При вирішенні питання щодо включення до валових витрат допомоги, виплаченої за рахунок підприємства, слід звернутися до Закону України “Про оплату праці” від 24.03.95 р. N 108/95-ВР та Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Мінстату України від 11.12. .95 р. N 323 (далі – Інструкція N 323), які визначають види винагород, що належать до основної та додаткової заробітної плати, а також заохочувальних та компенсаційних виплат. Пов’язано це з тим, що на підставі п.5.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. N 283/97-ВР до складу валових витрат платника податків належать витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податків, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень та виплат виходячи з тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, компенсацій вартості товарів (робіт, послуг) та будь-які інші виплати грошової або натуральної форми, встановлені за погодженням сторін.
Допомога, що надається підприємством на поховання, пунктом 4.19 Інструкції N 323 визначено як виплату, яка не входить до складу фонду оплати праці, тобто. включення її до валових витрат неправомірно.
Оскільки дані виплати до фонду оплати праці не належать і не оподатковуються прибутковим податком, вони не є базою для нарахування та утримання внесків до соціальних фондів (включаючи Пенсійний).