Відразу після приготування тіла до поховання над покійним потрібно прочитати за молитвословом «Наслідування від душі від тіла». Воно завершується молитвою, яку можна читати окремо:
«Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії живота вічного преставлинаго раба Твого, брата нашого (ім’я), і як Благ і Людинолюбець, відпускай гріхи, і споживай неправди, ослаб, залиш і прости вся вільна його гріхи і невільна, вічні муки та вогню геєнського, і даруй йому причастя і насолоду вічних Твоїх благих, приготованих тим, хто любить Тебе: якщо бо й згріши, але не відступи від Тебе, і несомненно в Отця і Сина і Святого Духа, Бога Тя в Трійці славимого, вірова Одиницю в Трійці та Трійцю в Єдності, православно навіть до останнього свого подиху сповіді. Тим же милостивий тому буди, і віру, що в Тебе замість діл уміння, і зі святими Твоїми як Щедрий спокій: бо немає людини, що поживе і не згрішить. Але Ти Єдиний окрім всякого гріха, і правда Твоя, правда на віки, і Ти є Єдиний Бог милостей і щедрот, і людинолюбства, і Тобі славу посилаємо Отцеві і Сину і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь». (Цю заупокійну молитву для зручності наведено окремо на стор. 44).
Стародавнім православним звичаєм є читання Псалтирі за покійним. Богонатхненні псалми втішають скорботні серця ближніх покійного і служать допомогою душі, що розлучилася з тілом. При цьому не обов’язково перебувати поряд із померлим, читати Псалтир можна в будь-якому місці та в будь-який час.
Як відомо, книга псалмів розділена на 20 частин – кафізм (від грецького “кафіз” – “сидіти”, що говорить про допустимість читати Псалтир сидячи). Кожна з кафізмів, у свою чергу, поділена на три частини — «Слави». Коли Псалтир читається за покійного, після кожної «Слави» треба прочитати так зване мале славослів’я: «Слава Отцю і Сину і Святому Духу, і нині і повсякчас, і на віки віків, амінь. Алілуя, Алилуя, Алилуя, слава Тобі, Боже. (Тричі). Господи помилуй. (Тричі). Слава Отцю і Сину і Святому Духу, і нині і повсякчас, і на віки віків, амінь», а потім молитву «Згадай, Господи Боже наш…» (див. вище). Мале славослів’я та молитва читаються стоячи.
Рекомендується якомога раніше замовити про покійного сорокоуста — молитовне поминання у храмі за Божественною літургією протягом сорока днів поспіль. Якщо дозволяють засоби, замовте сорокоуст у кількох храмах чи монастирях. Надалі сорокоуст можна відновлювати або одразу подати записку на довгострокове поминання — півроку чи рік. У монастирях і монастирських обійстях замовляють вічне поминання (поки стоїть обитель). Зрештою, дуже корисно служити панахиди.
Добре згадувати померлого на так званій «неусипаній Псалтирі» — такому її читанні, яке не припиняється ні вдень, ні вночі. Цілодобове читання Псалтирі з поминанням померлих відбувається у багатьох монастирях і монастирських подвір’ях.
Особливий порядок молитов про померлого встановлено Церквою на той випадок, якщо смерть припала на дні, що йдуть за святом Великодня — на Світлому тижні. У цей час Церква тріумфує перемогу над смертю, яку здійснив Господь наш Ісус Христос і обіцяв кожному віруючому в Нього після Свого Другого Пришестя на землю і Страшного Суду. Воскресіння Христове вносить у заупокійні молитви особливі, радісні ноти. Замість заупокійного канону на Світлій седмиці читають Великодній канон, а у всіх випадках, коли належить читати Літію, співають великодні стихири (на становище у труну, на винесення тіла з дому і до і після поховання на цвинтарі): «Нехай воскресне Бог і розточаться врази Його» і «Великодень священний нам сьогодні здався: Великдень новий святий, Великдень таємничий, Великдень всечесний, Великдень Христос Визволитель, Великдень непорочний, Великдень великий, Великдень вірних, Великдень, двері райські нам відкриває, Великдень, всіх освячує вірних».
Замість Псалтирі на Світлій седмиці за традицією читають одну з книг Нового Завіту — Діяння святих апостолів, бо апостоли у своєму служінні несли світові Христове Воскресіння. Починають читання словами: «Молитвами святого апостола і євангеліста Луки, Господи Ісусе Христе Сину Божий, помилуй нас, амінь», після читання: «Богу нашому слава завжди, нині і повсякчас, і на віки віків, амінь». Читання Дій святих апостолів надзвичайно благотворно і повчально, воно містить у собі і молитву про покійного, і втіху рідним.